СКАЖИ НАСИЛЬСТВУ СТОП!

Зазвичай люди, які зазнають домашнього насильства, не розуміють, що зіткнулись із ним. У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії.

Домашнє насильство – дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер розширюється коло осіб. До нього тепер відносять колишнього чоловіка/дружину, громадянські шлюби (спільне проживання без реєстрації). Розширене коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі.

Під економічним насильством в законі значиться умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Якщо з фізичним та сексуальним насильством більш зрозуміло, то з психологічним та економічним насиллям важко розібратися.

Так яке ж воно психологічне та економічне насильство?

Психологічне насильство, відповідно до закону, – це словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Отримати консультацію щодо ситуації насильства, інструкцію щодо подальших кроків та контакти пунктів, де ви можете отримати допомогу можна за телефонами гарячих ліній:

• 15-47 – цілодобова та безкоштовна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
• 0 800 500 335 або короткий номер 116 123 – «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
• 0 800 213 103 – контактний Центр системи безоплатної правової допомоги;
• 0 800 213 103 – інформація про центри, де можна отримати безоплатну консультацію юриста щодо розлучення, оформлення аліментів, повернення майна тощо;
• 0 800 500 225 або короткий номер 116 111 – національна дитяча «гаряча лінія».
• поліція за номером 102